R500

Про реформацію сьогодні

Хто на Вашу думку відіграв найважливішу роль у становленні протестантизму?

Відзначаючи 500-ліття реформації не можна обійти увагою таку особистість, як Мартін Лютер. Він не від себе почав реформацію. Він отримав це від Бога. Будучи в Римі, він повзав на колінах, щоб поцілувати статую Петра. Тоді він ясно почув, що праведний вірою житиме. І власне це спонукало його знову взяти до рук Святе Писання і дослідити його. Бог відкрив йому, що віра – це не поклоніння комусь, і не традиції чи настанови. Віра є відношенням людини до свого Творця. Бог бачив серце Мартіна Лютера. Він знав, що цей чоловік буде вважати євангельські цінності вище за традиції, обряди, страх, який навіювала офіційна церква. Потрібно бути потужною особистістю, щоб виступити проти системи.

r500_1920x1200_5

Михайло Паночко
старший єпископ Церкви християн віри євангельської України

Яке відношення має реформація до сучасної України?

Я вірю, що Україна стоїть на порозі такої реформації. Ми бачимо потуги наших держдіячів та реформаторів. Зробити реформу в людському мисленні – це складніше, ніж в економіці. Але це можливо через проповідь Євангелія, живого Божого Слова, яке торкається людських сердець та може змінити світогляд людей, повернути їхні лиця до Бога. Тоді буде порядок в сім’ї, в державі, буде процвітати країна і усі сфери суспільства будуть забезпечені розумним керівництвом.

В чому схожість сьогодення з тим періодом, в який почалася реформація?

Сьогодні ми переживаємо те ж саме, що було за часів Мартіна Лютера. Європа нехтує християнськими цінностями і висуває на перший план псевдоцінності. На перше місце вона ставить права, а потрібно – Волю Божу та Його Слово.
Ми живемо в той час, коли Європа втрачає духовну силу, коли на перше місце стають егоїстичні, амбіційні і збочені фактори, їх підіймають до рангу закону. Це є серйозний сигнал для суспільства! Воно котиться у прірву! Ми повинні говорити про це відкрито і не боятися європейських політиків. Ми повинні стояти твердо на Божому Слові, як Мартін Лютер. Система цього світу противна Божій волі. Вона може бути релігійною, але в середині зіпсованою та гнилою. Тому потрібна реформація, свіжий подих, потрібно повернути європейський народ до Бога. Зараз Європа хоче під захистом прав людини ліквідувати сімейні цінності та інститут церкви. Європейська цивілізація пішла не тим шляхом. А хто їм скаже про це? Потрібен новий Мартін Лютер, який би зупинив це.

Щоб Ви хотіли сказати наостанок і яку б пораду дали українцям?

Я вірю, що Господь благословить Україну. Нашому народу не треба дивитися на Схід і не треба жадібно вдивлятися в Захід, а треба підняти свої очі до гір. Звідти прийде допомога. Бог хоче благословити цю націю і дати їй розум. І в здоровому суспільстві народяться здорові політики, керівники держав з чистим серцем, незасмічені ідеями комунізму та атеїзму. «Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога». (Від Матвія 5:8)

МАРТІН

Часи середньовічної ночі добігали свого кінця. Але найтемніший час — перед світанком. Світ кипів війнами.
Яничари ущент cпустошують Дамаск, триває Урбінська війна, англійці виборюють власність на землю, Датська держава втрачає керманичів,  на міських площах продають індульгенції, Європа потерпає від розбрату та ворожнечі.

На святкову месу напередодні Всіх Святих до Віттенбургу віряни збираються майже зі всієї Саксонії. Князі, барони, городяни, студенти, жебраки — в єдиному смиренні чекають своєї черги на сповідь та папську індульгенцію, яка гарантує прощення гріхів живому або мертвому.

На амвон піднявся монах в поношеному чернечому вбранні. Хтось прошепотів: це ж Лютер.

Зустрічі у міжконфесійному форматі

В 2017 році двохміліардна община католиків і протестантів усього світу спільно відзначатиме 500 років Реформації. Лютеранська Реформація у слов’янському світі і в Україні зокрема – явище, яке вочевидь потребує більш повного вивчення і осмислення. Програма заходів, присвячених цій даті, доволі широка, вона триває вже рік, набираючи обертів у міру наближення 2017 року. Наукові конференції, науково-практичні круглі столи і просвітницькі поїздки, конкурс студентських робіт, фестиваль мистецтва, переклад праць протестантської класики  – це далеко неповний перелік. Запрошуємо відвідувачів нашого сайту долучитись до Програми і переглянути відео двох круглих столів 2015 року з проблем міжконфесійного діалогу і релігійної взаємодії конфесійних спільнот.  Минулорічна дискусія ніскільки не втратила своєї актуальності і залишається відкритою. Тож запрошуємо.

3 листопада 2015 року у Львові в Українському Католицькому Університеті відбувся круглий стіл «Реформація і католицтво». Захід було організовано Ресурсно-дослідницьким центром Євро-Азіатської акредитаційної асоціації за підтримки та участі Філософсько-богословського факультету та Інституту екуменічних студій УКУ. Подія зібрала близько сімдесяти учасників, включаючи відомих вітчизняних й закордонних науковців та богословів, студентів світських та духовних навчальних закладів, а також представників духовенства та громадськості.
Теми доповідей визначили широку картину дискусій:
1. Політична думка та ідеали католиків та протестантів в Речі Посполитій і причини занепаду протестантських громад в кінці XVII на початку XVIII cт.
2. Порівняльний аналіз антропологічних та сотеріологічних аспектів католицизму та протестантизму і своєрідність богословської поліфонії між цими гілками християнства.
3. «Чернецтво в протестантизмі» нетипове на перший погляд явище в сучасному протестантському середовищі.
4. Богословські та практичні труднощі католицько-протестантського діалогу.

Учасники круглого столу намагалися шукати не лише світоглядну основу міжконфесійної толерантності але й адекватні відповіді на сучасні виклики для християнського богослов’я загалом. Конструктивність дискусії визначив баланс історичної і богословської концепцій.

26 листопада 2015 року в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова відбувся тематичний круглий стіл «Реформація і православ’я».

Організатор: Ресурсно-дослідницьким центром Євро-Азійської акредитаційної асоціації. Підтримка та участь: Центру дослідження релігій НПУ імені М.П. Драгоманова.

У круглому столі взяли участь близько 60 учасників з України, Білорусії, Росії та США, зокрема, представники духовенства, працівники богословської освіти, науковці та студенти.

Розпочала основну частину зібрання тема передання в міжконфесійному діалозі протестантського і православного світів (доктор богослов’я, доцент кафедри богослов’я Київської духовної академії і семінарії Сергій Бортник). Дискусія продовжилась проблемою діалогу між протестантським і православним богослов’ям в контексті патристичної спадщини Отців Церкви (доктор богослов’я, професор раннього християнства Семінарії Гордон-Конвел Дональд Ферберн). Ось, власне, повний перелік доповідей цього семінару:
Ілля Геннадійович Бєй – магістр теології, докторант Гуситського богословського факультету Карлова університету в Празі, викладач Київської духовної академії. Тема: «Візантійська філософія і сьогодення».

Сергій Вікторович Санніков – доктор служіння (D.Min.), головний редактор альманаху «Богомисліє», президент Євро-Азіатської Акредитаційної Асоціації євангельських навчальних закладів. Тема: «Рецепція катехізаторських традицій III-IV століття в збереженні еклесіологічних ознак громади».

Ашиш Джейкоб Найду – доцент (Associate Professor) богослов’я Талботської школи богослов’я Байолського університету. Тема: «На шляху до христологічного консенсусу в Александрійській та Антиохійській традиціях: теологія першого та другого Адама у Іоанна Златоуста и Кирила Александрійського».

Дар’я Сергіївна Морозова – кандидат культурології, науковий співробітник НаУКМА та Науково-видавничого об’єднання «Дух і літера». Тема: «Невидима присутність Антіохійської христології у теоестетиці Дж. П. Мануссакіса».
Архімандрит Кирило Говорун – PhD, кандидат богослов’я, старший викладач Стокгольмської школи теології та Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий співпрацівник Колумбійського університету (США). Тема: «Святий Кирило Олександрійський в термінах феноменології та аналітичної філософії».

Священик Олег Кіндій – PhD, доцент кафедри богослов’я, заступник декана з міжнародних зв’язків філософсько-богословського факультету Українського католицького університету.

Тема: «Деякі аспекти патристичного вчення про війну і мир та їх релевантність у сучасному українському контексті».

Сергій Михайлович Бортник – доктор богослов’я, доцент кафедри богослов’я Київської Духовної Академії Української Православної Церкви. Тема: «Повторення старого чи творення нового? Парадигма нео-патристики і деякі сучасні тенденції в православному богослов’ї».

Юрій Павлович Чорноморець – доктор філософських наук, професор кафедри культурології НПУ ім. М.П. Драгоманова. Тема: «Різноманітність впливу мислителів грецької патристики на сучасну православну теологію».

Діалог науковців у міжконфесійному форматі зустрічі показав великі можливості пошуку не розділяючих, а навпаки об’єднувальних моментів. Можливості ввести ідеологічне змагання між конфесіями в цивілізовані рамки, що ясна річ позитивно позначиться на соціально-політичній стабільності країни.

Про нас

Центр взаємодопомоги «Cпасемо Україну» – це платформа, створена для координації діяльності і взаємодії десятків благодійних організацій і понад сотню волонтерів, що надають допомогу в прифронтових містах на сході України.

Платіжні системи:

PayPaldokument
LigPay

logo_full_dark_ua

samoletм. Київ, вул. Герцена,6
04050

telefon Lifecell +380 638022294
MTС Україна +380 663180035