Захистимо дитинство

Добровільний наставник

Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_6

За зміни щодо наставництва над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, проголосувало 247 депутатів.

Відповідно до Закону, підготовка до самостійного життя дітей-сиріт, які проживають у відповідних закладах, їхню соціальну та психологічна адаптація може здійснюватися у формі наставництва.

Готуватимуть наставників центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у співпраці з громадськими організаціями.

Вони працюватимуть добровільно й безоплатно з дітьми-сиротами та позбавленими батьківського піклування. Наставники підтримуватимуть їх та допомагатимуть насамперед в питаннях розвитку їхніх здібностей, втілення інтересів у професійному самовизначенні.

Вони відвідуватимуть дитину за місцем її проживання, навчання, лікування чи оздоровлення.
Наставник також інформуватиме дитину-сироту про її права та обов’язки, привчатиме її до вирішення побутових питань, розпоряджання власним майном та коштами, пояснюватиме, як отримати освітні, соціальні, медичні, адміністративні послуги.

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_7

Законом передбачено, що він допоможе підопічному формувати навички здорового способу життя, сприятиме становленню дитини як успішної особистості.

Наставництво здійснюватиметься за договором, що укладатиметься між ним та адміністрацією закладу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Контролюватимуть наставників служби у справах дітей.

Більш ніж «Одна надія»

Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба про новий законопроект щодо запровадження інституту наставництва в Україні, прийнятий Верховною Радою.

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_10

Вже сім років в Україні діє проект наставництва для дітей-сиріт «Одна надія». Але для того, щоб поширити наставницьку діяльність по всій Україні, впорядкувати її і залучити до неї державні органи, саме для цього і був розроблений і прийнятий Верховною Радою Закон про інститут наставництва. До речі, поштовхом законодавчому процесу рік тому послужив візит дружини Президента до Проекту «Одна надія», яка побачила все на власні очі, познайомилася з наставниками і дітьми. Ми спільно з Мариною Порошенко опрацювали цей закон. Між іншим, в профільний комітет по законопроекту було подано 84 поправки, що засвідчило великий справжній інтерес до проблеми з боку народних депутатів. І було дуже приємно спостерігати, як законопроект об’єднав залу і був успішно проголосований.

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_11

Інститут наставництва адресований понад ста тисячам українських дітей, які проживають в інтернат-закладах. Він покликаний подарувати їм надію на соціалізацію, на опанування навичками професії, врешті надію на те, що в інтернаті з’явиться людина, якій можна довіряти. Адже досить часто, навіть, я би сказав, в більшості випадків, така дитина не довіряє своїм вихователям, не довіряє друзям, які можуть висміяти, зачепити за болюче, за проблемне. А уявіть скільки проблемних питань вимагають вирішення від сучасного підлітка – і побутові, і соціальні, і медичні. Завдання Проекту Наставництва передовсім в тому, аби підготувати таких волонтерів, зробити їх допомогу ефективною і кваліфікованою. Але що ще більш важливо – постійною. Адже в дитини інтернатного закладу, яка роками там живе, народжується надія на дружні взаємини, їй необхідні відкриті довірливі стосунки і постійна взаємодія, а не лиш роздача подарунків на свята, яка може більше образити, аніж допомогти. Постійність стосунків має особливе принципове значення для дитини.

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_12

Взаємодія наставника з дитиною може мати різну ступінь глибини. Наставник перш за все повинен стати порадником, повинен дати відповіді на значущі для дитини питання чи надати роз’яснення стосовно особистого життя, стосовно гігієни або вибору професії і продовження освіти. Але це, ясна річ, вимагає від майбутнього наставника певної підготовки. І якщо до цього таку підготовку проводила благодійна організація, то тепер цією діяльністю, згідно Закону, зобов’язані займатися центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді. Вони також проводять підготовку і опікунів, і прийомних родин і дитячих будинків сімейного типу. Спеціальна програма, яка була розроблена організацією «Одна надія», тепер буде адаптована до діяльності центрів, що й затвердить Постанова Кабінету Міністрів. Разом з тим центри соціальних служб також отримають можливість залучати до навчальних програм громадські благодійні організації. Навчальний курс триватиме декілька днів, на якому всі бажаючі зможуть опанувати навиками взаємодії з дитиною в інтернаті, що потрібно робити і що не потрібно. Звісно у сім’ї з досвідом виховання дітей є більше шансів стати наставниками, але навіть молоді люди також мають можливість стати наставниками.

Ясна річ, ми повинні завадити потраплянню в Програму людей, які можуть нашкодити дітям, або ж людей з психічними вадами здоров’я, тому довідки про стан здоров’я, про судимість – обов’язкова умова нормативного врегулювання. З майбутнім наставником укладається договір.

Важливо чітко розмежовувати поняття наставництва і опіки або усиновлення родинами. Наставник він ще не готовий прийняти сироту в свою сім’ю. Він може не мати житлових умов і можливостей або моральної готовності до цього кроку, але він готовий допомагати дитині. І таких людей набагато більше. Наставницька діяльність може стати першим кроком до опікунства.

Закликаю небайдужих людей, які мають бажання і можливість допомогти маленьким вихованцям інституційних закладів, долучатися до наставництва!

Діти про порушення власних прав

%

дітей вважають, що в нашій країні порушується право на захист від жорстокості, знущання, брутального поводження

%

респондентів вважають, що існують випадки сексуальної експлуатації дітей

%

вважають, що держава не завжди турбується про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, або турбується не в повній мірі

%

вважають, що порушується право дітей висловлювати власну думку, кожен третій відмітив, що це право порушується батьками, кожен четвертий – вчителем/викладачем

%

вважають, що порушується право дітей на вільне спілкування з друзями, родичами, батьками та отримання корисної інформації

%

вважають, що діти піддаються трудовій експлуатації

%

знають про випадки, коли діти, які вчинили злочин, піддавалися тортурам та приниженню

%

знають про порушення права дітей на освіту

* Дослідження виконано на замовлення Уповноваженого Президента України з прав дитини Українським інститутом соціальних досліджень імені О. Яременка за технічної підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Було опитано 4083 дитини віком 10–17 років, 1017 батьків, що мають дітей до 18 років, 503 експерти, що працюють у сфері забезпечення прав дітей.

Ангели спустилися на моє весілля

Кінсі Френч, вчителька у школі для дітей із синдромом Дауна у Кентукі запросила своїх учнів на весілля.

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_4

Кінсі не тільки заручилася перед усім класом, а й запросила дітлахів взяти участь у церемонії одруження, йдеться на Bored Panda.

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_3

Дівчатка із класу Френч розкидали пелюстки квітів, хлопці несли обручки. Учні разом провели Кінсі просто до вівтаря.

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_1

«Вони для мене як родина. Це мій перший клас, тому я не могла пережити такий особливий  день без них», – розповіла жінка.

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_2

Пізніше учні Кінсі Френч поділилися подробицями, що їхніми улюбленими моментами свята були частування і танці.

Кожна дитина має право на здорове щасливе життя і мирне небо над головою

Погляд дітей, які потребують допомоги, особливий. В їхніх очах і страх від того, що дорослим вони не потрібні, і водночас віра, що їх не кинуть напризволяще. Ми впевнені – кожна дитина має право на здорове щасливе життя і мирне небо над головою. Тому пріоритетний напрямок координаційного центра «Спасемо Україну» – допомога дітям.

Наша робота:
— збір коштів для тяжкохворих дітей з малозабезпечених сімей або сімей тимчасово переміщених осіб;
— пошук кваліфікованих фахівців-лікарів і залучення їх до допомоги дітям потребуючим лікування з малозабезпечених сімей;
— часткова компенсація витрат на лікування дітей і проїзд для тимчасово переміщених осіб або нужденних сімей з інших міст;
— організація харчування для дітей з сімей ТПО, які приїхали на лікування;
— організація безкоштовного оздоровлення дітей з багатодітних або малозабезпечених сімей із зони АТО.

Дитячі села-SOS: допомога дітям-сиротам в 134 країнах

Перше Дитяче село-SOS було засновано Германом Гмайнером в 1949 році в австрійському містечку Імст для дітей, чиї батьки загинули під час Другої світової війни. Працюючи з осиротілими і збившимися зі шляху підлітками в якості наставника, Герман Гмайнер зрозумів, що дітям-сиротам треба допомагати на початку їхнього життя, коли ще можна залікувати рани від пережитих ними емоційних потрясінь. Щоб втілити свій задум у життя, Гмайнер пройшов з кухлем для пожертв по домівках своїх сусідів і зібрав 600 шилінгів (близько 40 доларів), на які була зареєстрована Асоціація «Дитячі села-SOS» (SOS-Kinderdorf).

Нинішній президент SOS-Кіндердорф Інтернаціональ, колишній вихованець першого села Германа Гмайнера, Хельмут Кутін каже: «Гмайнер спирався на абсолютно природне прагнення доброї і віруючої людини — захистити дітей і доглянути за викинутими з сімейного лона. Він замінив казенні приміщення будинком, численну групу — сім’єю. І вона не була лише формальною моделлю сім’ї. Я можу це стверджувати, бо сам виріс у такій сім’ї. Вона має велике значення для дитини, яка в ній живе: це і захист і душевне зцілення і повернення в суспільство».

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_13

Сьогодні у світі діють 2018 установ Дитяче село-SOS

На початку свого шляху Гмайнер говорив, що якщо вдасться побудувати в Австрії хоча б три Дитячі села, можна вважати, що життя прожите не дарма. Сьогодні SOS Children’s Villages International — найбільша міжнародна, незалежна, недержавна, соціальна організація, що працює в 134 країнах на всіх континентах на благо дітей-сиріт і дітей, які піддаються ризику соціального сирітства.

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_14

За ці роки Дитячі села-SOS 14 разів номінувалися на Нобелівську премію миру.
Проект підтримують зірки першої величини, глави держав і світові духовні лідери. Посли і друзі Дитячих сіл-SOS не втомлюються розповідати про ефективність нашої моделі в справі виховання і соціалізації дітей-сиріт.

zahistimo_ditinstvo_1920x1200_15

Принцип фінансування нашої роботи зберігається однаковим всі 60 років: утримання Дитячих сіл-SOS і всіх наших проектів і програм забезпечується благодійними пожертвами небайдужих людей і компаній по всьому світу.

Нам необхідна ваша підтримка, щоб зробити більше для українських дітей-сиріт і дітей, яким загрожує втрата родини!

Про нас

Центр взаємодопомоги «Cпасемо Україну» – це платформа, створена для координації діяльності і взаємодії десятків благодійних організацій і понад сотню волонтерів, що надають допомогу в прифронтових містах на сході України.

Платіжні системи:

PayPaldokument
LigPay

logo_full_dark_ua

samoletм. Київ, вул. Герцена,6
04050

telefon Lifecell +380 638022294
MTС Україна +380 663180035